Дочекатися пенсії на тій самій роботі сьогодні малореальний сценарій. Пора подружитися з lifelong learningом і бути готовим до перепрофілювання. Дехто опустить руки, а інші побачать у цьому шанс на цікаве життя та перевірку себе в не одній професії.
Бабуся 42-річної Кароліни, Емілія, закінчила лише сім класів початкової школи. – Коли почалася війна, бабусю замість книг відправили копати окопи. Дуже молодою вийшла заміж, народила четверо дітей і до школи вже не повернулася, – розповідає онука.
Проте саме малограмотна бабуся Емілія прищепила Кароліні одну з найважливіших життєвих засад: – Казала: не втрачай жодної нагоди щось вивчити. До кінця життя цікавилася новинками. Після сорока навчилася водити машину, після сімдесяти опанувала відправлення SMS і смайликів. Багато читала і захоплено дивилася телевікторини. Мене навчила, зокрема, в’язання гачком. Знадобилося під час пандемії. Тоді я рятувала своє психічне здоров’я, в’яжучи шапки й шарфи, – згадує Кароліна.
Від Сократа до XXI століття
Життєва порада мудрої бабусі Кароліни має свою назву: lifelong learning (LLL). Польською це перекладається як безперервна освіта. LLL – ідея стара як світ. Що постійне навчання – не обов’язково за партою – навіть є обов’язком людини, були переконані ще Сократ, Платон, Арістотель і Конфуцій. Після Другої світової війни вирішили, що безперервне навчання є ключовим у відбудові суспільств і економік, а такі організації, як ЮНЕСКО, Європейський Союз і ОЕСР, почали просувати політики, що підтримують розвиток навичок упродовж усього життя.
У XXI столітті lifelong learning вживається всюди. Чому? Бо прогрес технологій, автоматизація, розвиток штучного інтелекту, екологічні, демографічні виклики тощо спричиняють те, що багато професій зникає, а на їхньому місці з’являються нові. Готовність до навчання й перепрофілювання сьогодні – фундаментальні адаптаційні компетенції й ключ до виживання на ринку праці.
Фахівці з кібербезпеки та медсестри
Ми у Великопольщі, одному з лідерських регіонів останніх двох десятиліть, чудово усвідомлюємо, що LLL уже не тренд, а вимога для кожного, хто працює на ринку праці. Ми серед лідерів у використанні європейських фондів, а ВВП на душу населення регіону перевищує 84% середнього по Європі й на 8,5% вищий за середній по країні.
Успіхи воєводства йдуть пліч-о-пліч із викликами та можливостями. Великопольща відходить від вугільних шахт, а інвестує в автоматизацію й роботизацію. Відчуває старіння населення та міграції. На зміну громадянам, що зникають з ринку праці, приходять іноземці – у 2023 році їх зареєстровано понад 123 тисячі, особливо громадян України.
Що це означає для працівників? Настає нове. Зростає попит на фахівців у таких сферах, як: ІТ, кібербезпека, логістика, відновлювані джерела енергії та охорона здоров’я. Прогнози вказують на особливий попит на професії, пов’язані з електромобільністю, автоматикою, мехатронікою, опікою над людьми похилого віку та психічним здоров’ям. Також потрібні кадри, які вчитимуть працівників професіям майбутнього: вчителі точних і професійних предметів, кар’єрні радники та спеціалісти з інклюзивної освіти, тобто й для учнів зі спеціальними потребами.
Нова професія починається після сорока
Кароліна більшість життя працювала в маркетингових агенціях. Під час пандемії дійшла висновку, що через 10 років себе там не бачить. – Спершу мене це налякало. Потім я сіла з горнятком чаю й відчула, що на цьому етапі життя хочу робити щось, що дасть мені не лише гроші, а й сенс. Я записалася на медсестринство. Проходжу стажування в лікарні, вчуся всьому з нуля. Несолодко, але знову відчуваю, що живу. В разі чого, завжди можу повернутися до гачка або вивчити щось нове.