Адаптивність відрізняє нас як людей. Ніхто не народжується з нею, але кожен може розвивати її в собі.
Щоб зрозуміти, що таке адаптивність, познайомтеся з Марціном і Мареком. Обидва працюють у компанії, що виготовляє вікна. Марек керує невеликою командою торгових представників, Марцін є керівником у відділі кадрів. Одного дня вони почули від начальника: «Я хотів би, щоб ви на місяць помінялися ролями. Ти, Марцін, підеш у кадри, а ти, Марек, — у відділ продажу». Марек розсміявся, а потім образливо кинув: «Ти, мабуть, жартуєш?». Марціна це теж здивувало, але він почухав голову і подумав про себе, що це… цікава ідея. Марек вперся й вирішив, що буде захищати «своє місце». Марцін відчув цікавість. Що їх відрізняє? Адаптивність.
А як же адаптивність? А навіщо вона мені?
Адаптивність — це здатність пристосовуватися до змін, труднощів і нових ситуацій. У «Інтегрованій стратегії навичок 2030»*, тобто на мапі компетенцій, які в найближчі роки повинен розвивати кожен поляк, це важливий пункт. Не багато керівників додумується до того, щоб у рамках корпоративного експерименту керівники мінялися ролями, проте ринок праці й так ставить перед нами нові, й аж ніяк не менші виклики. Адаптивність потрібна, щоб відкрито та з цікавістю підходити до них. Раз вони вже тут — давайте пізнаємо їх і розберемося з ними,
Кожен із нас зустрічає у своєму робочому середовищі людей більш і менш адаптивних. Неадаптивні часто реагують на зміни фразами: «Колись було краще» і не приховують невдоволення. Неважливо, йдеться про нове програмне забезпечення на фірмі («Тепер треба це вивчити!»), повернення з дистанційної роботи в офіс («Було так добре не стояти в заторах!»), нового керівника («Він буде мною керувати?») чи підміну відсутньої колеги («А хто попрацює за мене?»). Адаптивні співробітники теж можуть вважати зміни складними, вимогливими чи незручними, але розуміють, що іноді вони необхідні, напруження триватиме недовго, а все це заради того, щоб стало краще. Вони бачать у змінах шанс для власного розвитку. Склянка, з якої вилилося кілька крапель, парадоксально на їхніх очах наповнюється знову.
Як розвивати в собі адаптивність? Короткий путівник
По-перше: спокій. Паніка — найгірший порадник, тому в складних ситуаціях намагайся залишатися спокійним. Глибоко вдихни, не говори й не роби нічого поспіхом, подивися на проблему з відстані. Як тільки можеш, тренуй самовладання, почни з дрібниць.
Виклики, а не невдачі. «Sometimes you win, sometimes you learn», тобто «Іноді ти виграєш, а іноді — навчаєшся». Не кори себе за речі, які не вдалися, і сприймай їх як уроки на майбутнє. Дрібні помилки супроводжують кожен успіх.
Шукай рішення, а не виправдання. Витратиш стільки ж часу на пошук виправдання, скільки на пошук рішення. Виходь з того, що щось, чого ти зараз не хочеш, все одно на тебе чекає — краще подумати, як знайти розумне вирішення цього нового завдання і хоча б частково знайти в цьому сенс.
Розвивай у собі цікавість. Розвиток — це пошук відповідей на десятки важливих запитань. Став собі мудрі питання.
Навчайся все життя. Не думай: «Вже пізно», а кажи собі: «Якщо не сьогодні — то коли?».
*Інтегрована стратегія навичок 2030, скорочено ІСН 2030, — це національний план розвитку компетенцій поляків у будь-якому віці, прийнятий Радою Міністрів. Вона містить конкретний перелік навичок, які зараз необхідні кожному поляку. Вся стратегія ґрунтується на ідеї lifelong learning (з англ. навчання впродовж усього життя).
Хочеш підвищити свої компетенції й бути в курсі того, які можливості для навчання в будь-якому віці/на всьому життєвому шляху є у Великопольщі? Зайди на сторінку LLL по-великопольськи | Facebook