Все більше роботодавців розуміють, що управління людьми — це насправді управління емоціями, власними та чужими. І це набагато складніша навичка, ніж технічні знання.
Не кожен може бути менеджером, хоча багатьом працівникам здається, що їхній начальник нічого особливого не робить (а отримує за це набагато більше грошей, ніж вони). Просто розподіляє завдання, потім у більш чи менш приємний спосіб їх підсумовує, комусь дає премію, когось звільняє. Життя. Але хороші менеджери — і ті, кому пощастило працювати в їхніх командах — знають, що управління людьми вимагає «м’яких» суперсил: надзвичайного емоційного інтелекту, емпатії та комунікації. Лідерства, а не контролю. Коли цього бракує, всім працюється погано, включаючи менеджера.
Бути як Сатья
Серед менеджерів, за якими пильно стежить увесь світ, без сумніву є Сатья Наделла. Він народився у 1967 році в Хайдарабаді, Індія, має трьох дітей, обожнює поезію й крикет. До того ж очолює одну з найбільших технологічних компаній в історії — Microsoft. Коли у 2014 році він став генеральним директором, Microsoft вважалася гігантом, який відстає. Наделла не лише дав компанії новий операційний напрям — зробив ставку на хмарні послуги та штучний інтелект — а передусім змінив корпоративну культуру. Зробив акцент на емоційному інтелекті, відмовився від внутрішньої конкуренції на користь співпраці, підтримував відкритість до помилок та навчання (замість “знаю-все” — “вчуся всьому”). Також він довів, що теорія у нього йде в парі з практикою. Коли стався серйозний репутаційний і світоглядний скандал — на одній із конференцій він заявив, що жінки не повинні просити про підвищення, а “довіритися системі”, яка “винагородить їх у відповідний час”, що було жорстко розкритиковано — він швидко публічно перепросив і визнав, що був неправий.
Емоційний інтелект — що це таке?
Як люди, ми маємо два типи інтелекту. Перший тип — IQ — це так званий коефіцієнт інтелекту, тобто певний рівень когнітивних здібностей, який можна точно виміряти. Другий — EQ — це емоційний інтелект. Його визначення (а заодно й сам термін) світові у 1990 році дали двоє американських дослідників феномену, Пітер Саловей і Джон Майєр. Вони вважали, що емоційний інтелект — це “здатність відстежувати власні емоції та емоції інших людей, розрізняти емоції й правильно їх називати, а також використовувати емоційну інформацію для керування мисленням і поведінкою”.
Працівник з високим емоційним інтелектом — це мрія свідомого роботодавця. Чому? Бо як менеджер ефективніше мотивує команду, що приводить до кращих результатів. Емоційно інтелектуальні люди краще адаптуються й навчаються, а також реагують на зворотний зв’язок. Високий EQ може бути і в усього колективу! Такі групи швидше інтегруються і не витрачають час на конфлікти, а на розвиток.
Емоційний інтелект можна розвивати. Як? Регулярно аналізуючи власні емоційні реакції, тренуючи активне слухання й емпатію та навчаючись технік управління стресом і конструктивної комунікації. Адже важливо не те, щоб люди слухали нас, бо повинні, а щоб насправді нас почули.
Хочеш підвищити свої компетенції і бути в курсі можливостей навчання у будь-якому віці/протягом усього життя у Великопольщі? Завітай на сторінку LLL по-великопольськи | Facebook